24 лютого розірвало наше життя на «до» і «після», змінивши кардинально кожного. Окрім багатьох різноманітних інсайтів, з'явилося й чітке усвідомлення: важливо не проґавити жодної можливості, яку дарує нам життя, використовуючи кожен шанс уповні, а шлях від ідеї до втілення повинен бути якомога коротший.
Тож, щойно випала нагода навчатися офлайн, вже на п'ятий день навчання в коледжі швидкі на підйом студенти-першокурсники МТ(ОРГ)/МД22 підтримали ідею провести заняття з української літератури в музеї. Студенти ніби через браму часу пройшли та миттєво телепортувалися з ХХІ в ІХХ століття, переступивши поріг Музею стародавнього побуту та кустарних ремесел «Хата Берегині». Завдяки Сергію Тимофеєву, засновнику музею, у наступні дві години відбулося тотальне занурення в атмосферу, побут та звичаї української родини минувшини, а повсякденне життя Кайдашів зі сторінок «Кайдашевої сім'ї» Івана Нечуя-Левицького зримо постало перед студентами.
Під час спілкування з Анжелою Темчура сучасна молодь намагалася осягнути вікову мудрість українців у ставленні до створення сім'ї та усвідомлення відповідальності за свої дії перед родом і наступними поколіннями, а також про важливу роль жінки у родовій структурі. А розплутуючи перепитії сім'ї Кайдашів, кожна з дівчат намагалася я відчути та зрозуміти як же стати такою жінкою-Берегинею, що плете мереживо, а не павутиння, забезпечуючи щасливе майбутнє для всього роду.
Безмежно подяка «невісточкам», які погодилися на авантюрку та без підготовки зіграли з «Кайдашихою» міні сценки з «Кайдашевої сім'ї». Не зважаючи на експромт, сценки стали своєрідною родзиночкою заходу.
Добігав завершення перший тиждень навчання в коледжі, дорога додому повнилася дзвінкими піснями впереміш з обміном позитивними враженнями від поїздки та плануванням майбутніх пригод.
P.S. Велика подяка всім причетним до втілення ідеї. Особлива подяка нашим ЗСУ, за можливість навчатися в коледжі, спілкуватися з новими друзями, бути творцями та учасниками яскравих і цікавих подій, які залишаються приємними спогадами.
