25.05.1972 – 21.04.2025
Життя Михайла Миколайовича тісно пов’язане зі Смілою: він народився тут, закінчив загальноосвітню школу №1. У 1988 році вступив до Смілянського технікуму харчових технологій на спеціальність: «Експлуатація автоматичних пристроїв в харчовій промисловості». Далі був призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ. Після демобілізації повернувся до рідного міста. Працював на машинобудівному та цукровому заводах. З 2000 року — у виробничому підрозділі Шевченківської дистанції сигналізації та зв'язку регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця", де обіймав посаду електромеханіка.
2 грудня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим стрільцем-оператором у відділенні морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини ЗСУ. Вірив у незалежність нашої держави і зробив усе, що було в його силах, щоб наблизити Перемогу.
21 квітня 2025 року Михайло загинув на Донеччині внаслідок удару ворожого FPV-дрону...
Війна забирає найсвітліших — тих, чиє тепло ще довго могло би зігрівати рідних і близьких. Наш захисник втілював у собі якості справжнього чоловіка: доброту, щирість, справедливість, мужність і відданість. Людина, яка до останнього дня залишалась вірною своєму обов’язку перед Вітчизною, яка поклала на вівтар майбутнього найдорожче — життя.
У Михайла залишились мама, дружина, син і донька.
Вічна пам’ять, вічна слава Герою!
Поховали Михайла на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).