24.07.1991 – 17.10.2024
Семагін Максим народився в місті Сміла 24 липня 1991 року. Навчався у Костянтинівській загальноосвітній школі I–III ступенів. Серед однолітків вирізнявся сумлінністю, доброзичливістю та повагою до вчителів. У 2007 році вступив до Смілянського технікуму харчових технологій на спеціальність «Обслуговування комп'ютеризованих, інтегрованих і робототехнічних систем», закінчив його у 2010 році. У мирному житті любив красу природи, особливе задоволення йому приносила риболовля — у ній він знаходив спокій і натхнення. Мав багато друзів і знайомих. Був люблячим сином, чоловіком і батьком.
На військову службу був призваний 21 березня 2022 року. За час служби відповідально виконував бойові завдання у складі 118 бригади ТрО, 158 батальйону. З 6 жовтня 2024 року солдат Семагін Максим Михайлович приступив до виконання завдань навідника 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини ЗСУ. Воював на Бахмутському напрямку, потім — на Курщині.
За час проходження служби в роті показував себе з позитивного боку як дисциплінований та старанний військовослужбовець. До доручень ставився відповідально, виконував їх якісно та своєчасно. Постійно працював над підвищенням професійного рівня. Сумлінно виконував свої службові обов’язки. Мав добрі комунікативні навички, за складом характеру був урівноважений, ввічливий, принциповий та спокійний.
17 жовтня 2024 року в одному з населених пунктів Суджанського району Курської області рф із Максимом Семагіним було втрачено зв’язок. Рідні довго вірили і чекали. Але, на жаль, надію змінила страшна звістка: ДНК-експертиза підтвердила його загибель.
У Максима залишилися люблячі батьки, дружина і донька.
Вічна пам’ять, честь і слава Герою!
Максима Семагіна поховали на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).